Подовження і подвоєння приголосних
В українській мові приголосні звуки можуть подовжуватися.
Подовжуються звичайно зубні та шиплячі*: знання, віддаль, беззмінний, життя, обличчя, збіжжя. Подовжені приголосні вимовляються трохи протяжніше, ніж звичайні, і на письмі позначаються подвоєними буквами: беззахисний, старанний, відкриття, бездоріжжя.
Але подвоєні букви не завжди читаються як подовжені звуки: міськком [м’ісˊком], страйкком[страйком], Вінниччина [в’інничина], возз’єднаний [возйеднаний]. Найчастіше це трапляється в іншомовних словах: Голландія [голанˊдˊійа], Калькутта [калˊкута], Ясси [йаси], меккський[мексˊкий] (але: Мекка [мекка]).
Класифікація приголосних (натисніть, щоб відкрити)
Подовжені м’які приголосні
|
Подовжуються м’які зубні і пом’якшені шиплячіприголосні, якщо вони стоять між двома голосними:
а) в іменниках середнього роду на -я: знаряддя, чуття, галуззя, колосся, знання, затишшя, обличчя, бездоріжжя;
б) в іменниках жіночого роду ІІІ відміни орудного ("ким?", "чим?") відмінка однини перед кінцевим -ю: тінь— тінню, сіль — сіллю, мазь — маззю, мідь — міддю, ніч — ніччю, подорож — подорожжю, туш — тушшю;
в) у словах Ілля, суддя, стаття, породілля, рілля, зрання, спросоння, навмання, попідтинню, попідвіконню.
У похідних словах подовження між двома голосними зберігається: життя — життєвий, життєвість, життєрадісний; суддя — суддівський, суддівство.
|
Якщо м’який приголосний стоїть не між двома голосними, то подовження не відбувається: знання — знань, багаття — багать, Поділля — подільський, ніччю — жовчю, Побужжя — Поволжя.
|
У назвах молодих істот (середній рід) подовження немає: теля, гуся, щеня;
|
Подовження не зберігається в словах: стаття — (багато) статей, постатейний, життя — житейський.
|
Подовжується звук л в особових формах дієслова литита похідних від нього дієсловах: ллю, виллєш, наллю, зілляти;
|
|
Подвоєння букв
|
Подвоюються букви на межі значущих частин слова, якщо одна з них кінчається, а друга починається на ту саму букву: віддати (від+дати), беззвучний (без+звучний), законний (закон+ний), годинник (годин+ник), розрісся (розріс+ся), піднісся (підніс+ся), піввідра (пів+відра), юннат (юний+натураліст), страйкком (страйковий+комітет).
|
|
Подвоюється ч в іменниках, утворених від прикметників на -цьк(ий): Вінниччина (вінницьк+ина), козаччина (козацьк+ина), Німеччина (німецьк+ина).
|
Виняток — Галичина (походить від Галич).
|
Подвоюються внаслідок різних збігів букви ще в словах бовваніти, ссати, лляний (і льняний), овва, ввесь і похідних.
|
|
Подвоюється н між голосними в прикметниках на - ний, - ній, якщо ці прикметники утворені від іменників з основою на н: туман — туманний, стіна — стінний, вікно — віконний, осінь — осінній.
|
Якщо ж твірна основа кінчається на інший звук, то н у прикметнику не подвоюється: буква — буквений, реформа — пореформений, журавель — журавлиний, дерево — дерев’яний, не ждати — нежданий.
|
Подвоюється н у наголошених суфіксах - е́нн(ий), - а́нн(ий):
а) у прикметниках, які вказують на більшу, ніж звичайна, чи найбільшу міру якості: страшенний, здоровенний, нескінченний, невблаганний, незрівнянний, недоторканний;
б) у небагатьох прикметниках-старослов’янізмах: свяще́нний (звичайно: святий), огне́нний (звичайно: вогняний), благословенний, блаженний, мерзенний, окаянний.
|
В інших прикметниках (та дієприкметниках) у суфіксах - ен(ий), - ан(ий) буква н не подвоюється: шалений, скажений, навіжений, жаданий (вказують на звичайну міру якості), нескі́нчений, незрі́вняний, намальований, написаний, з’єднаний.
|
Подвоюється н з різних причин також у словах старанний, притаманний, захланний, останній.
|
|
У словах, похідних від прикметників, написання ннзберігається: туманний — туманно, туманність; нескінче́нний — нескінченно, нескінченність; письменний — письменник; віконний — віконниця;
|
У похідних від прикметників словах написання одного н зберігається: шалений — шалено, шаленість; вихований — вихованість; захоплений—захоплено, захопленість (хоч: виховання, захоплення).
|
Подвоєння букв в іншомовних словах
|
Увага! Написання подвоєних букв у власних іншомовних назвах треба кожного разу перевіряти за “Орфографічним словником” та різними довідниками.
|
У власних іншомовних назвах і похідних словах подвоєння букв зберігається, як вони пишуться в тих мовах, звідки їх узято: Андорра, андоррський, Марокко, марокканець, Голландія, голландський, Абіссінія, Ассірія, Брюссель, Бонн, Ніцца, Яффа, Дарданелли, Міссісіпі, Апенніни, Діккенс, Шиллер, Лонгфелло, Торрічеллі, Кассандра, Одіссей.
|
Нема подвоєння у власних назвах: Гавана, Касабланка, Бразилія, Мадагаскар та ін.
|
Винятки: тонна, манна, ванна, мадонна, бонна, вілла, булла, брутто, нетто, мотто, контрреволюція, ірраціональний, сюрреалізм. інновація, імміграція (але: еміграція, емігрант).
|
У загальних іншомовних назвах букви звичайно не подвоюються: колектив, каса, маса, група, сума, шосе, колона, алегорія, хобі, бароко, гуни, фін, інтермецо, беладона.
|
В деяких недавно запозичених іменах подвоєння букв зберігається: Аполлон, Віссаріон, Геннадій, Палладій, Еммануїл, Алла, Белла, Ізабелла, Стелла, Інна, Сусанна, Жанна, Маріанна, Емма, Віолетта, а також Іванна, Ганна.
|
В українізованих запозичених іменахвідповідно до вимови букви звичайно не подвоюються: Іполит, Кирило, Сава, Пилип, Агнеса, Інеса.
|
|