Перед я, ю, є, ї після губних м, в, п, б, ф (“мавпаБуф”), якщо ці губні стоять:
а) на початку кореня: в’язка, зв’язати; в’юн, зв’юнитися, п’ять, вп’ятьох; м’який, розм’якнути;
б) після голосного або р: здоров’я, риб’ячий, солов’ї, солов’єм; черв’як, сурм’яний, арф’яр.

Після губних м, в, п, б, ф, якщо перед ними в корені є буква на позначення приголосного, крім р: свято, цвях, тьмяний, мавпячий, морквяний.

Перед я, ю, є, ї після р, що позначає твердий звук (далі у вимові чується звук [й]): [бурйан] бур’ян,[сузˊірйа] сузір’я, [карйер] кар’єр, [матˊірйу] матір’ю.

Після букви р, що разом із я, ю, є позначає м’який звук [pˊ] (у вимові не чується [й]): [бурˊак] буряк,[зорˊа] зоря, [гарˊачий]

гарячий.

Перед я, ю, є, ї після префіксів, які кінчаються на приголосний (від-, під-, над; перед-, роз-, без-, з-, в-, об-, між): від’ємний, під’юдити, роз’єднати, без’ядерний, з’їзд, між’ярусний, перед’ювілейний.
Це правило стосується й складних слів, у яких перша частина закінчується на приголосний: пів’яблука, дит’ясла, Мін’юст.

Після к в імені Лук'ян і похідних від нього словах: Лук'яненко, Лук'янівка, Лук'янов.

В іншомовних словах апостроф перед я, ю, є, їставиться не тільки після губних (б, п, в, м, ф) та р, а й після шиплячих та задньоротових (г, к, х, ж,ч, ш), якщо після них чується звук [й]: комп’ютер [-пйу-], Дансм’юр [-мйур], бар’єр [-рйер], миш’як [-шйа-],

Руж’є [-жйе], Х’юстон [хйу-],

Рейк’явік [-кйа-], Г’ята [гйа-].
Як виняток після зубних апостроф ставиться в таких словах: ад’ютант, ін’єкція, кон’юнктивіт, кон’юнктура.

Апостроф в іншомовних словах не ставиться перед я, ю, якщо ці букви позначають пом’якшення попереднього приголосного* (запозичення переважно з французької мови):

бюро [б’у-], бязь[б’а-],

пюре [п’у-J, кювет [к’у-j,

рюкзак [р’у-], манікюр [-к’у-].
*Проте, відповідно до фонетичних законів нашої мови, у вимові в таких словах може виступати й звук [й]: [бйуро], [бйазˊ] і т.под. Цього не враховано в правописі.