Вставні та вставлені конструкції

(слова, словосполучення, речення)

Речення можуть ускладнюватися різними словами, словосполученнями й реченнями, які надають висловлюванню різних додаткових відтінків, зокрема виражають ставлення мовця до повідомлення, вказують на його джерело або ж подають різні додаткові зауваження, уточнення, роз'яснюючи речення в цілому або окреме слово в ньому.

Вставні та вставлені конструкції (слова, словосполучення, речення) належать до категорії слів, граматично, або синтаксично, не пов’язаних з іншими членами речення. Вони не є членами речення, не відповідають на жодне питання, не пов’язуються сурядним чи підрядним зв’язком з головними та другорядними членами речення, тому на письмі виділяються чи відділяються певними розділовими знаками, а в усному мовленні — відповідною інтонацією. Спільні властивості цих ускладнюючих компонентів речення полягають у тому, що значення їх має додатковий характер щодо семантики всього речення чи окремої його частини.

Прості, складні і складені слова.

Творення і правопис складних слів.

За кількістю основ у них слова поділяються на прості, складні і складені.

Слова з однією основою називаються простими: тиша, ранішній, розхвилюватися.

Прості слова можуть мати кілька префіксів і суфіксів і лише один корінь: на-в-з-до-гін, по-від-пис-ува-ти, по-роз-кид-а-н-ий, як-най-глиб-ш-ий.

Слова з двома чи більше основами називаються складними. Складні слова творяться складанням двох або більше основ:
а) за допомогою сполучних голосних о або е: пароплав, місяцехід, світло-голубий, працездатний;
б) без сполучних голосних: хліб-сіль, всюдихід, повсякденний, напівпровідник, пів’яблука, півлимона.

Складні слова пишуться разом або через дефіс.

Слова і форми слів, що складаються з двох або більше окремих слів, називаються складеними: буду писати, двадцять один, раз у раз, так що.

Загальна характеристика часток

Частки надають висловлюванню чи окремому слову певного смислового або емоційного відтінку. Наприклад, у реченні: Лише мох вкриває собою оте віковічне, ніким не займане каміння (А.Шиян) — частка лише виділяє слово мох, частка не заперечує ознаку займане, за допомогою частки ні- утворено заперечний займенник ніким.

Частки за своїм значенням і вживанням є такі, що вживаються для оформлення різних видів речень, такі, що надають певного смислового відтінку окремому слову чи групі слів, а також приєднувальні, словотворчі й формотворчі.

Загальна характеристика сполучників

Сполучники служать для поєднання між собою однорідних членів речення та речень: дивлюсь іслухаю; світить, але не гріє; великі та малі; рано чи пізно; вечір або ніч. В повітрі дощ, ігречка пахне тепло, немов розлився бурштиновий мед. (М. Рильський.)

За походженням сполучники бувають:

а) первинні: і, та, а, бо, чи;

б) похідні, що розвинулись із інших частин мови: зате, проте, однак, якщо, якби, тому що, через те що, у зв’язку з тим що, незважаючи на те що, не тільки… а й і т.д.

За значенням сполучники бувають сурядні, підрядні і пояснювальні.

Правопис часток

Частки пишуться окремо, разом і через дефіс.

Написання часток разом з іншими словами або через дефіс пояснюється тим, що вони виконують словотворчі чи формотворчі функції, тобто стають час­тиною іншого слова чи часткою його форми.

Правопис сполучників

Для правопису важливо вміти розрізняти складні сполучники таж, теж, тож, якби, якже, якщо, щоб, проте, зате, притому, причому (які пишуться разом) і однозвучні поєднання інших частин мови та ж, те ж, то ж, як би, як же, як що, що б, про те, за те, при тому, при чому(які пишуться окремо).

Написання «не»

з різними частинами мови

Слід розрізняти заперечну частку не, яка завжди пишеться окремо, і префікс не-, який завжди пишеться разом.

Заперечна частка не заперечує щось, відкидає, перекреслює (не робота, не прийшов, незабуду, не ти), а префікс не- творить нові слова, часто з протилежним значенням (неробство, незабутній, незабаром).

Правопис приголосних

Класифікація приголосних

Крім того, за звучанням виділяють ще такі групи:
а) шиплячі: [дж], [ж], [ч], [ш];
б) свистячі: [дз], [з], [ц], [с]
.

Правопис слів із частинами

«напів-» і «пів-»

Зміни приголосних перед суфіксами

-ськ(ий), -ств(о)

Під час творення нових слів за допомогою суфіксів -ськ(ий), -ств(о) приголосні на стику твірної основи* і суфікса можуть зазнавати різних змін.

*Основа, від якої утворюється нове слово.